Ліцензія
МОЗ України
номер 574/0/14-19

Залежність від снодійних і седативних препаратів

Image

Залежність від седативних і снодійних препаратів являє собою серйозне захворювання, що виникає внаслідок регулярного приймання медичних засобів, які мають заспокійливі, снодійні та анксіолітичні властивості. Така проблема широко поширена сьогодні, чому сприяє легкість придбання і різноманіття використання цих медикаментів. Ейфоричний ефект проявляється під час вживання дозувань, що значно перевищують терапевтичні норми. Залежно від типу препарату, можливі такі наслідки, як сонливість, знижена або підвищена активність, поліпшення настрою, відчуття легкості та інші симптоми. Тривале зловживання призводить до розвитку синдрому відміни та змін у характері особистості, інформує клініка МАА.

Загальна статистика

Посилення залежності від групи седативних, снодійних та антианксіозних медикаментів стає помітнішим у сучасному суспільстві, що зумовлено їхньою загальною доступністю. Бензодіазепіни особливо широко поширені. За даними кінця минулого століття, в Європі та Північній Америці транквілізатори регулярно використовували понад 10% населення. У наші дні показники здебільшого залишилися на тому ж рівні, водночас у деяких регіонах спостерігається їх зростання. Так, у США і Канаді бензодіазепіни прописують 14-17% населення, у Франції – 15%, а в Італії – 18%. 

У контексті токсикоманій і наркоманій, залежність від седативних засобів і снодійних поступово заміщає вживання барбітуратів, що пов’язано з жорсткістю контролю за їхнім медичним застосуванням і переходом на бензодіазепіни та інші небарбітуратні снодійні. Обидві категорії залежностей демонструють схожу клінічну картину. Ті ж самі пацієнти, які мають медичні показання, можуть стати ризиком розвитку барбітуроманії та залежності від седативних препаратів. Фахівці в галузі наркології займаються лікуванням залежностей від цих видів медикаментів.

Розвиток залежності

Снодійні та заспокійливі препарати належать до різних фармакологічних груп, забезпечуючи седативний, снодійний і анксіолітичний ефекти, але викликають залежність, і треба звертатись для лікування наркоманії. Здебільшого їхнє використання включає:

  • Бензодіазепіни: найпоширеніша група після обмеження використання барбітуратів.
  • Барбітурати: раніше широко використовувалися, але тепер їхнє медичне застосування суворо обмежене.
  • Інші медикаменти: включають різноманітні засоби, що мають седативні або снодійні властивості.

Препарати найчастіше приймають перорально через такі переваги:

  • Зручність: таблетки легко приймати і переносити.
  • Психологічна комфортність: багато пацієнтів віддають перевагу таблеткам через простоту приймання і відсутність необхідності в медичному спостереженні.

Основні аспекти впливу на організм:

  • Швидка абсорбція: максимальна концентрація в крові досягається протягом 40-60 хвилин після прийому.
  • Метаболізм у печінці: активна речовина обробляється печінкою і виводиться з організму протягом кількох днів.

Довгострокове використання призводить до:

  • Толерантності: з часом збільшується необхідність у збільшенні дози для досягнення бажаного ефекту.
  • Перехресної толерантності: виникає з алкоголем та іншими снодійними засобами.

Потенціал для зловживання:

  • Ейфорія: подібна до дії барбітуратів, може призвести до зловживання.
  • Фізична та психологічна залежність: розвивається після тривалого вживання високих доз.

Метою даного повідомлення є наголосити на необхідності дотримання медичних рекомендацій під час прийому даних препаратів, щоб уникнути розвитку залежності та інших негативних наслідків.

На початковому етапі використання препаратів седативної групи спостерігається стан, що нагадує алкогольне сп’яніння або дію барбітуратів. Зокрема, після прийому такого препарату, як радедорм, людина може відчувати м’язове розслаблення, сонливість і уповільнення реакцій. Діазепам викликає стан ейфорії та інколи ілюзії польоту, тоді як феназепам стимулює фізичну активність і психічну стимуляцію. Спільними рисами є:

  • Підвищена балакучість
  • Порушення координації рухів
  • Нерозбірлива мова
  • Розширення зіниць
  • Блідість шкіри
  • Зниження тонусу м’язів

Згодом ці ефекти змінюються млявістю, апатією і відчуттям сильної втоми, що часто закінчуються сном.

За регулярного вживання препаратів координація рухів поступово поліпшується, однак зі зменшенням ефективності дози виникають такі стани:

  • Депресія і слабкість
  • Підвищена емоційна чутливість і дратівливість
  • Спалахи гніву

Великі дози можуть спричинити порушення свідомості, а іноді навіть ілюзії та галюцинації. Передозування може призвести до коми, а в рідкісних випадках – до смерті через зупинку серця або дихання.

Симптоми абстиненції включають:

  • Порушення настрою
  • Занепокоєння і тривога
  • Внутрішнє напруження і спалахи активності
  • Порушення сну, включно з безсонням і кошмарами
  • Фізичні симптоми, такі як пітливість, прискорене серцебиття, порушення апетиту, нудота і головний біль
  • Тремтіння пальців і судомні посмикування

Абстинентний синдром після припинення прийому бензодіазепінів зазвичай триває 2-3 тижні, однак у деяких випадках окремі симптоми можуть зберігатися значно довше.

Наші спеціалісти

Практикуючий лікар психіатр, психотерапевт

Степанова (Запорожець) Ольга

Врач-психіатр вищої категориії

Літвінов Олександр

психотерапевт

Дьяченко Оксана

Практикуючий психолог, педагог, коуч

Наталія Волинець

Сімейних психолог

Оксана Сідун

Голова Ужгородської філії МАА

Сергій Митричко

Голова Миколаївського філіалу МАА

Сергій Рябец

Голова Хмельницкого філіалу МАА

Нохрін Сергій

Голова Вінницького філіалу МАА

Волошин Олександр

Голова Херсонского філіалу МАА

Дмитро Костяков

Практичний психолог вищої категорії, кандидат педагогічних наук, спікер TED

Олена Тараріна

кандидат медичних наук, лікар-психіатр, нарколог вищої категорії, психотерапевт

Савенко Дмитро

Реабілітолог, консультант по хімічної залежності

Вискубенко Артем

Координатор відділення номер 2, аддіктологія, фахівець з корекції залежності і співзалежності.

Серебрянський Ілля

Координатор відділення номер 1, аддіктологія, фахівець з корекції залежності і співзалежності

Сергеева Анастасія

Реабілітолог, консультант по хімічної залежності

Євсеєнко Ярослав

нарколог, психіатр вищої категорії.

Рамазанов Андрій Леонідович

Психолог, Гештальт психотерапевт

Тамара Ковч

Психолог, Гештальт психотерапевт

Рязанцева Анастасія

Практичний психолог, акредитований гештальт-терапевт, супервізор, асоційований тренер ВО ППГП,

Веровская Ірина

Завідуюча кафедри психології ЛНУ імені Тараса Шевченка, кандидат психологічних наук, доцент. Член української асоціації трансактного аналізу, член асоціації політичних психологів України, член УОППГП

Пашко Тетяна

Керівник філії МАА Київ практикуючий психолог, фахівець з корекції залежності і співзалежності

Олексій Лінник

Психіатр, нарколог, сексолог, мануальний терапевт, ТВ-експерт.

Іванов Олександр

Глава Міжнародної Антинаркотичної Асоціації

Щеглов Ігорь

Практичний психолог, АРТ-терапевт, консультант по хімічної залежності

Вискубенко Марія

Лікар психіатр вищої категорії, нарколог

Романенко Данило Ігоревич

психотерапевт.

Юнак Валерій Юрійович

Лікар - нарколог, анестезіолог - реаніматолог.

Гончаровський Микола Якович

Наші документи

Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
Image
0 0 votes
Реитинг
0 Comments
Oldest
Newest
Inline Feedbacks
View all comments
Читать больше

Copyright · All Rights Are Reserved © 2026 Офіційний сайт МАА