Як розпізнати та подолати алкогольну депресію

Алкогольна депресія – це вид афективного порушення, що зустрічається у людей з алкогольною залежністю, тривалістю від двох тижнів до одного місяця. Найчастіше максимальне загострення симптомів відбувається під час абстиненції. Такий стан може виникати після алкогольних психозів, під час тривалих запоїв чи періоди ремісії. Типові прояви включають зневіру, почуття туги, винності, непотрібності та безперспективності. Можливі також суїцидальні думки. Діагностика ґрунтується на анамнезі та клінічній картині. Лікування зазвичай включає медикаменти у комбінації з психотерапевтичними методами.

Що таке алкогольна депресія?

Термін «алкогольна меланхолія» було введено Блейлером у 1920 році для опису депресивних розладів, що виникають у алкоголіків. Дослідження показали наявність унікальних депресивних станів у осіб, які зловживають алкоголем, та складні взаємозв’язки між алкогольною залежністю та депресивними порушеннями. Поширеність та інтенсивність симптомів прямо залежать від тривалості та тяжкості залежності. Люди середнього та старшого віку частіше за молодих відчувають ці розлади, причому більшість страждаючих — це люди старше 40 років.

Тривалість посталкогольної депресії варіюється від двох тижнів до місяця, а у тяжких випадках симптоми можуть зберігатися роками. Тривалість та тяжкість стану обумовлені психоемоційним станом, характерними рисами та загальним станом здоров’я пацієнта. Жінки страждають частіше за чоловіків, у яких депресія протікає важче і часто супроводжується суїцидальними нахилами. Погіршення стану чоловіків також пов’язане з їх небажанням звертатися за медичною допомогою у разі розвитку депресії. Лікарі-наркологи, психотерапевти та психіатри займаються лікуванням цього розладу.

Причини розвитку алкогольної депресії

Депресія, асоційована з алкоголізмом, є захворюванням з багатьма факторами впливу. До її виникнення можуть призвести зміни у метаболічних процесах, функціонуванні мозкових рецепторів, психічні та фізіологічні порушення, некерований потяг до алкоголю, а також соціальні та побутові проблеми. Наркологи часто стикаються з алкогольною депресією, що виникає у різних клінічних контекстах.

Алкогольна депресія є частиною симптомів, характерних для синдрому відміни, гострої алкогольної інтоксикації та некерованого прагнення до алкоголю. Основною причиною розвитку цього психічного розладу у алкоголіків є абстинентний синдром, який посилюється значним фізичним та психологічним дискомфортом у поєднанні із соціальними труднощами та патологічним бажанням вживання алкоголю.

Багато пацієнтів, які проходять лікування алкоголізму у спеціалізованих установах, переживають кілька епізодів депресії. На початку терапії вони можуть відчувати “фобію тверезості”, сильний страх перед життям без алкоголю, що супроводжується почуттям втрати. Перед випискою з лікувального закладу може спостерігатись друга хвиля депресії, коли у пацієнтів зменшуються фізичні симптоми інтоксикації, і на передній план виходять туга за алкоголем та психологічні труднощі.

Депресивні стани можуть виникати на стадії ремісії, коли пацієнти почуваються відірваними від звичайного життя, не можуть адаптуватися до соціального ритму, страждають від змін у поведінці та зазнають труднощів із вирішенням проблем, що накопичилися під час періоду активного вживання алкоголю. Відсутність достатньої підтримки та внутрішніх ресурсів може призвести до загострення депресії та подальшого відновлення вживання алкоголю.

Важливо, що з алкоголізму має значення також преморбідний фон людини. До початку зловживання алкоголем у багатьох вже спостерігається схильність до емоційних коливань, астенічних станів, депресивних неврозів, субдепресії та граничних психічних порушень. З розвитком залежності ці тенденції посилюються і можуть з’являтися додаткові психоемоційні та особистісні зміни, а також неврози після припинення вживання спиртних напоїв.

Особливості та діагностика алкогольної депресії

Симптоми алкогольної депресії зазвичай не сильно виражені, і тільки в окремих випадках вони досягають тяжкого ступеня. Настрій пацієнтів безперервно пригнічений, вони відчувають порожнечу та безцільність свого існування. Характерно для такого стану сприйняття світу як емоційно невиразного та одноманітного, що викликає почуття пригніченості та тривожності. Також розвивається ангедонія – втрата здатності відчувати радість та отримувати задоволення від діяльності.

До психологічних проявів приєднуються моторна та інтелектуальна загальмованість. Рухи пацієнтів уповільнюються, мова стає тихою та монотонною. Обличчя найчастіше залишається без вираження, відбиваючи сумний стан. Більшу частину часу пацієнти перебувають у стані апатії, повільно реагують на питання, важко сприймають інформацію та відчувають труднощі при мисленні та висловленні своїх думок.

Галюцинації та марення при алкогольній депресії зазвичай не спостерігаються. Зустрічаються зайві переконання у своїй неповноцінності, марності та глибокої винності. Пацієнти схильні до самокритики та самоосуду. Їхнє сприйняття майбутнього похмуре і безнадійне, вони можуть вважати свої минулі вчинки вкрай злочинними. Думки про самогубство, інколи ж і суїцидальні дії, не рідкість серед таких хворих. У людей похилого віку алкогольна депресія часто супроводжується підвищеною тривожністю.

Діагностика алкогольної депресії включає її від інших депресивних розладів. На відміну від загальних депресивних розладів, «п’яне горе» не супроводжується почуттям емоційної втрати та здатності відчувати емоції. Цей стан проявляється під час інтенсивних емоційних переживань і зазвичай минає за кілька годин чи днів.

Прояви депресії можуть зустрічатися при абстиненції, проте на відміну від алкогольної депресії вони зникають після кількох днів помірності. Реактивна депресія може розвинутись після значних життєвих подій, як смерть близького або розлучення, але при алкогольній депресії подібні факти зазвичай відсутні у минулому. Прийом алкоголю може також збільшити симптоми інших психічних захворювань, як психогенна депресія або депресивна фаза біполярного розладу, вимагаючи ретельного аналізу історії пацієнта.

Терапія та перспективи при алкогольній депресії

Терапія депресії, асоційованої з алкоголізмом, проводиться у спеціалізованому наркологічному відділенні. В рамках лікування застосовуються фармакологічні засоби, психотерапевтичні сесії та інші нефармакологічні методи. Пацієнтам можуть бути призначені антидепресанти, такі як СІЗЗС, трициклічні антидепресанти або інгібітори МАО. Для усунення симптомів підвищеної тривожності та порушень сну використовуються короткочасні курси транквілізаторів та снодійних (наприклад, діазепам, феназепам або тазепам). Комплексне лікування у клініці МАА включає також дезінтоксикаційні процедури та психологічну підтримку.

Якщо алкогольна депресія діагностована на ранній стадії і пацієнта своєчасно госпіталізовано, прогноз зазвичай сприятливий. Окремі епізоди депресії успішно купіруються, суїцидальні думки зникають, а працездатність відновлюється, за умови, що вона не була підірвана іншими захворюваннями. Однак продовження вживання алкоголю може призвести до повторних і погіршення проявів депресії в міру прогресування алкоголізму.